Бузина трав’яниста – властивості та рецепти


бузина трав'яниста описання Бузина трав’яниста (Sambucus ebulus, бузина смердюча) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина, що належить до родини жимолостевих. У неї пряме, розгалужене, борозенчасте стебло завдовжки 60-150 см. Листя супротивне, непарне, перисте, має ланцетні прилистки, яких може бути від 5 до 9 видовжених пильчастих листочки. Квіти бузини правильні, двостатеві, дрібні, всередині білого а зовні рожевого кольору, зібрані в щитовидну волоть з трьома головними гілочками. Плоди бузини трав’янистої – кістянки чорного забарвлення. Цвіте ця рослина з червня до липня, а плоди бузини достигають в кінці серпня, на початку вересня.

Бузина трав’яниста росте по всій території України: на берегах водоймищ, у лісових вирубках, на засмічених територіях.

Хімічний склад та зберігання бузини трав’янистої

Коріння бузини трав’янистої має сапоніни, гіркі та дубильні речовини. У плодах є цукри (глюкоза і фруктоза), вина, оцтова і яблучна кислоти, барвники, дубильні речовини, а також аскорбінова кислота і недосліджені глікозиди.

Для лікування захворювань застосовують коріння бузини (Radix Sambuci ebuli), яке заготовляють навесні та восени. Його викопують, очищають від землі, миють, січуть на кусочки довжиною 10-12 см, які потім розщеплюють і пров’ялюють протягом кількох днів на сонці. Сушать пров’ялену сировину у теплому приміщенні. Сушеної сировини отримують близько 20%. Зберігають сушену бузину у паперовій тарі в сухих провітрюваних приміщеннях. Ця рослина відноситься до неофіційних лікарських рослин.

Лікувальні властивості та використання бузини трав’янистої

Препарати з бузини проявляють діуретичну, антимікотичну і протидіабетичну дію. Застосовуються як сечогінний засіб при лікуванні запалення нирок (гломерулонефриті, нефролітіазі, пієлонефриті), а також при асциті, що викликаний захворюванням нирок, при ексудативному перикардиті. Дуже ефективним є застосування бузини трав’янистої в комплексі з іншими лікарськими травами для лікування діабету та різних хвороб сечового міхура.

Внутрішньо вживають відвар з 2 чайних ложок бузини і склянки окропу по 1 столовій ложці тричі на добу.

Для приготування настоянки слід взяти 20 грам коріння і 100 мл горілки. Пити настоянку слід по 30 крапель три рази на добу.

З суміші коріння бузини трав’янистої, квітів гадючника в’язолистого, волошки синьої, хвоща польового, споришу звичайного, листя мучниці звичайної, стовпчиків кукурудзи звичайної і бруньок берези бородавчастої готують настій на воді. Для цього беруть 4 столові ложки суміші і настоюють протягом доби на 1 л води, прокип’ятивши попередньо 5 хв. Вживають настій теплим по півсклянки тричі на день через півгодини після вживання їжі. Цей настій допомагає при подагрі, набряках і поліартриті.

Зовнішньо настій коріння бузини трав’янистої, чорної або червоної застосовують для ванночок при лікуванні грибкових інфекцій нігтів та від укусів комах.

Ця рослина містить отруту, тому дозування повинно бути дуже точним!

Коментарі закрито.