Баклажан – лікувальні властивості та хімічний склад


баклажан властивості Баклажан (Solarium melongena) – це багаторічна або однорічна трав’яниста рослина, яка належить до родини пасльонових. У неї розгалужене стояче стебло стояче. Листя чергове, просте, зеленого або синьо-фіолетового відтінку. Квіти баклажана фіолетові або білі, великого розміру, поодиноко розміщені в пазухах листків, рідше бувають зібрані в китицях по 2 – 5 листків. Ця лікарська рослина має фіолетові округлі, циліндричної, яйцеподібної або грушоподібної форми плоди-ягоди, що досягають іноді ваги понад 1 кг.

Баклажан росте майже по всій території України, а походить ця рослина з Індокитаю та Індії. В нашій країні культивується в основному як овочева культура.

Заготівля та хімічний склад баклажан

Заготовляють та зберігають плоди баклажана біологічно недозрілими, коли насіння рослини перебуває в стані молочної стиглості, тобто приблизно через місяць після зав’язі. Плоди солять, сушать, заморожують, маринують, застосовують для консервації або вживають свіжими, у відвареному або смаженому вигляді. Свіжі баклажани можна зберігати в холодильнику лише кілька днів.

Щодо хімічного складу, ця рослина містить близько 12 % сухих речовин, від 2 до 4 % цукру, 0,5 – 1,5 % білку, а також незначну кількість пектинових речовин, вітаміни А, С, РР, В1, В2, солі фосфору, калію, кальцію, заліза, та гірку речовину соланін.

Застосування та корисні властивості баклажан

Вживання плодів баклажану сприяє зменшенню рівня холестерину в крові, нирках, печінці та стінках судин. Також стимулюється виділення з сечею уратів. Завдяки вмісту сполук калію, баклажан покращує роботу серця та сприяє виведенню надлишків води з організму людини.

Перелічені властивості баклажанів є однією з причин їх цінності при застосуванні в дієтичному та лікувальному харчуванні. Ці плоди надзвичайно корисні для організму при похилому віці, а також лікарі рекомендують вживати їх з метою профілактики і лікування подагри, атеросклерозу, серцево-судинних захворювань. Також помічним є баклажан при набряках, що пов’язані з погіршенням роботи серця, та при захворюваннях печінки.

Коментарі закрито.