Абрикос звичайний – властивості та хімічний склад


Абрикос рецептиАбрикос звичайний (Rosaceae) – дерево з сімейства розоцвітих. Ця лікарська рослина має видовжене листя та сірувато-буру кору. Плід абрикоса округлий, від блідо-жовтого до оранжевого кольору, м’якоть солодка та соковита.

Абрикосові дерева вирощуються в Середній Азії, Краснодарському краї, Криму, на півдні України, на Кавказі та Далекому Сході.

У м’якоті плоду біля 27 % сахарози. Також є яблучна, лимонна та винна кислоти, дубильні речовини, пектин, крохмаль, мінеральні солі. У плодах міститься біля 12 – 70 мг % вітаміну С, та від 20 до 450 мг вітаміну Р, каротину – близько 0,2 – 3,2 мг. Кількість каротину впливає на інтенсивність забарвлення плодів. Абрикоси також містять натрію 30 мг %, калію 305 мг %, фосфору – 26 мг %, кальцію – 28 мг %, магнію – 19 мг %, заліза – 2,1 мг %.

Хімічний склад абрикосу звичайного

Висушені плоди абрикосу (кайса, урюк, курага) містять біля 50 % сахарози, 1,4-3,4 % органічних кислот, 1,3-2,1 % пектинових речовин, аскорбінову кислоту – до 4 мг%, РР – 3 мг %, каротину – 3,5 мг %, вітаміни B1, В2, В15; фосфор, кальцій і калій.

У ядрі абрикосової кісточки є близько 28 % білку та 50 % олії, котра містить органічні кислоти: лінолева – до 20 %, стеаринова – біля 14 %, миристинова – 5,3 %. Також в окремих сортах зустрічається гіркий амигдалин.

На основі бавовняного масла з додаванням абрикосового та виноградного масел виготовляється харчове масло.

Фармакологічні властивості абрикосу звичайного

Абрикосова олія не висихає, має дуже низьку в’язкість і використовується в медицині для ін’єкційних жиророзчинних медикаментів та приготування косметичних кремів, рідких мазей.

У 1949 році З. М. Уманський в якості замінника гумміарабіка запропонував використовувати абрикосову камедь, що представляє собою полісахарид, у складі якого міститься 16,4 % глюкуронової кислоти, 44 % галактози, 41 % арабінозу, 2,4 % мінеральних речовин та близько 6 % білків. По в’язкості і колоїдально-осмотичному тиску абрикосова камедь не поступається гуміарабіку, має високу емульгуючу здатність та дає високодисперсні стійкі масляні емульсії.

Для отримання емульсії 4 г камеді поміщають в ступку, добавляють поступово 10 частин масла та 10 частин води, емульгують до отримання характерного потріскування, після чого поступово додають 76 частин води. Клінічне вивчення емульсій з абрикосовою камеддю показало їх ідентичність з емульсіями, приготованими з гуміарабіком.

Застосування абрикосу звичайного в медицині

У медицині плоди рослини використовують як дієтичний продукт у свіжому, сушеному (курага, кайса, урюк) та маринованому вигляді. Завдяки значному вмісту заліза та калію сухі абрикоси рекомендують додавати в харчовий раціон вагітних та хворих анемією. Урюк призначають також людям з порушеннями серцевої діяльності, при поганому кровообігу, та хворим, що лікуються сечогінними засобами та серцевими глікозидами. При інфаркті міокарда, міастенії та інших захворюваннях добова кількість в 100-150 г кураги забезпечує регуляцію травлення.

Курага є дуже калорійною завдяки високому вмісту сахарози. Це знижує її дієтичну цінність і обмежує її вживання хворими на цукровий діабет.

Коментарі закрито.